Пам’ятаєте часи, коли вам почало здаватися що епоха оптичних дисків остаточно і безповоротно пройшла і тепер флешки, HDD, SSH, та хмарні сервіси вирішать всі ваші проблеми?
Зараз багато з нас вже забув про такі носії як CD/DVD/BD і користуються більш зручними, надійними і новими технологіями. Але чи вирішили “нові” технології всі наші проблеми? Давайте одразу розберемося з відповідністю цілей і засобів.
Цільове використання носіїв інформації можна умовно поділити на довгострокове зберігання і короткострокове зберігання. До довгострокових цілей відносяться архівування та резервування даних. До короткострокових – зберігання для миттєвого доступу (на пристрої) і для переносу з одного носія на інший (USB флешки і т.д.).
В статті піде мова саме про довгострокове зберігання інформації, метою якого є не зручність доступу, а надійність збереження. Серед таких носіїв можемо виділити:
- Хмарні сервіси
- Жорсткі механічні диски (HDD)
- Твердотілі диски (SSD)
- RAID масиви
- Магнітні стрічки
- Оптичні диски (CD/DVD/Blu-Ray)
Хмарні сервіси
Вважаються найнадійнішими серед перерахованих вище за рахунок того, що ви перекладаєте обов’язок зі зберігання даних з себе на корпорації, які можуть зробити це надійніше і ефективніше. Як правило, вони використовують для зберігання кластери носіїв з більш ніж подвійною надмірністю що різко знижує вірогідність втрати даних. Якщо запалає один із датацентрів, то дані через деякий час синхронізують із резервного дата центру, що знаходиться в іншій географічній локації. Вірогідність втратити дані через техногенні фактори вкрай мала, але і не нульова. Проте слід розуміти, що хмарні сервіси беруть за свої послуги постійну платню, іноді не релевантну заданій цілі зберігання, а також оперують вашою приватною інформацією так, як вважають за доцільне із комерційної і політичної вигоди. На ваших даних будуть тренувати нейронні мережі, контент явно чи неявно будуть сканувати на відповідність копірайту, деякі сервіси оголошували боротьбу з тим чи іншим складом ваших архівів. Ніхто не може гарантувати вам що вас в один день не заблокують в хмарному сервісі з будь якої причини. Якщо вам “нічого приховувати” і ви вірите в авторитет святого Гуглу, Амазону або ін. то можете платити їм абонплату за зберігання даних, які вже не будуть вашими де-факто.
HDD
Колись вважались достатньо надійними носіями інформації, проте комерційна необхідність створила умови, за яких нові жорсткі диски живуть 2-3 роки, а деякі помирають і раніше. Дуже охоче ламається механіка та магнітний носій. При поломці механічних частин або електросхеми, жорсткий диск можна буде відновити в майстерні, якщо знайти відповідного донора і перенести магнітний носій зі зламаного диску в той, що працює. Слід розуміти, що третя сторона отримає доступ до усіх ваших даних і зможе пошукати там способи отримання зиску.
SSD
Через свою стрімку популярність на даний момент випускаються кращої якості, ніж HDD, але мають фундаментальні недоліки. По-перше, теоретичний ресурс перезапису у SSD на порядки нижчий за ресурс HDD. По-друге, ціна твердотілих носіїв вища приблизно в 2 рази за однакового об’єму. По-третє, у разі пошкодження чи несправності SSD шансів відновити дані в майстерні значно нижчі, ніж у магнітних носіїв.
RAID масиви
RAID масиви – це комплекс із 2 або більше фізичних носіїв даних, як правило HDD чи SSD. Бувають програмні та апаратні. Апаратні прив’язують ваш масив до певної моделі контролера і в разі його несправності ви повинні будете знайти точно таку ж модель щоби відновити роботу комплексу. Програмні рейд масиви потребують впевнених знань з системного адміністрування, а також можливості вашого пристрою забезпечити підключення і живлення всіх дисків.
Є різні типи RAID, серед яких найбільшої уваги заслуговують масиви із високою надмірністю. Наприклад, можна зробити масив із двох дзеркальних дисків і в разі пошкодження одного з них, швидко замінити несправний диск на справний. Є різні моделі надмірності, наприклад 5+2, що дозволяють зменшити затрати на надмірність зберігання при відносній безпечності. Проте, вірогідність пошкодження одразу декількох носіїв далека від нульової і доволі часто трапляються ситуації, за яких пошкоджується така частина даних, яка не може бути перекрита надмірністю зберігання і ВСІ дані втрачаються безповоротно. Окремо слід виділити складність конструкції, необхідність окремого живлення, охолодження, і, в деяких випадках, шумоізоляції. І не треба забувати про підвищення затрат на створення надмірності у масиві.
Магнітні стрічки
Як правило, дорогий, складний і нерелевантний для побутових потреб метод архівування. Магнітні стрічки дозволяють записувати величезні об’єми інформації і обіцяють порівняно високий термін експлуатації. Проте, обладнання для зчитування і запису коштує значних грошей, і кожне нове покоління має невелику зворотню сумісність. Тобто, стримери кожного покоління мають сумісність із касетами на -2 покоління на читання і -1 покоління на запис. Зрозуміло, що знайти касети під стример чи стример під касети із сумісністю для побутових потреб може бути не завжди легко, враховуючи рідкість цього типу носіїв.
CD/DVD/Blu-Ray Disc
Безпосередньо предмет цієї статті. Несправедливо забуті оптичні диски, незважаючи на їх низьку вартість, показують вражаючі результати із зберігання. Диски, що були записані побутовими приводами на початку 2000х років при достатньо непоганому зберіганні і досі зчитуються без проблем і помилок. Слід розуміти, що довгострокове зберігання передбачає необхідність використання оптичних дисків лише за крайньої потреби, тобто при втраті резервованих чи архівованих даних на носіях для короткострокового зберігання.
На даний момент актуальні 2 технології оптичних дисків – DVD та BD (Blu-Ray Disc).
Класичні DVD диски бувають одношарові (4.7гб) та двошарові (DVD-DL). Зрозуміло, що надійність двошарових значно менша за надійність одношарових тому рекомендую використовувати лише одношарові диски для довгострокового архівування даних.
BD поділяються на одношарові (25гб) двошарові (50гб) та тришарові (100гб). На мою думку, найбільшу надійність можуть гарантувати ті, в яких найнижча щільність запису даних, тобто одношарові диски об’ємом 25гб.
Не зважаючи на те, що тривалість надійного зберігання даних на звичайних оптичних дисках достатньо висока, є сенс звернути увагу на нову технологію зберігання – M-DISC. Ця технологія не впливає на об’єм записуваних даних, тобто може бути використана на дисках будь якого об’єму, проте спосіб запису дозволяє надійно зберігати дані (за словами виробника) до 1000 років. Хоч наразі ніхто ще не перевірив, чи дійсно ці диски можуть зберігати інформацію 1000 років (подивимось далі), проте я не зустрічав в мережі жодної аргументованої критики цієї технології, тобто наразі її можна вважати умовно відповідною завданням. Проте, вартість дисків, що були виготовлені за технологією M-DISC, значно вища за вартість свої звичайних аналогів.
Тому наразі є сенс архівувати найважливіші дані на DVD-R/BD-R M-DISC, а менш важливі – на звичайні DVD-R/BD-R, вартість яких на момент написання статті приблизно 7/40грн відповідно. Зверніть увагу, що для читання і запису Blu-Ray дисків вам необхідно мати відповідний привод, що може працювати з цим форматом. Також, бажано, щоб там було явно вказано, що він підтримує M-DISC.
Диски рекомендуються зберігати у сухих домашніх умовах, унеможлививши зайве потрапляння ультрафіолету на поверхню диска, різкі перепади температур і вологості, а також не використовуючи їх без зайвої потреби і, звичайно, знизивши вірогідність механічних пошкоджень на поверхні диску.
Раніше я вже писав про розподілене і безпечне зберігання паролів на надважливих даних із високою надмірністю і автоматичною синхронізацією.
